Партизани

Я той, що греблі рвав.
Я не сидів у скелі,
Коли дуби валились вікові.
У партизанській лісовій оселі
На пережовклій стоптаній траві
Лежав, покритий листям пурпуровим,
І кров текла по краплі крізь бинти.
А лісовик з обличчям сивобровим
Питав мене: "Чи всі порвав мости?"

П. Воронько